горниця

горниця
(давньорус.)
Чиста половина, парадна кімната хати (порівн. світлиця). Призначалась для прийому гостей і освітлювалась красними вікнами, зверненими до вулиці. Через сіни з'єднувалася з теплим житловим приміщенням, часто розташовувалася на підкліті. Прийнято відрізняти:
горниця на стовпах — дерев'яна селянська хата, під якою знаходиться нежитлове приміщення з кутовими стовпами і дощаними стінами. Характерна для російського народного будівництва.

Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.

Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "горниця" в других словарях:

  • горниця — і, ж., розм. Гарно прибрана кімната …   Український тлумачний словник

  • горниця — іменник жіночого роду розм …   Орфографічний словник української мови

  • біла половина — Горниця або т. зв. чиста половина житлової будівлі, призначена для прийому гостей …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • горничка — и, ж. Зменш. пестл. до горниця …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»